ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ

Відповідальність батьків передбачена:

Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитинимати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою;розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язківздійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності;батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства;ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.Стаття 180. Обов’язок батьків утримувати дитинуБатьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.Стаття 181. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитинуспособи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними;за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;у разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;якщо місце проживання батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.А також статті 164, 165, 166, 170.
Законом України “Про освіту”
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.Стаття 60. Права батьківБатьки або особи, які їх замінюють, мають право:вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;захищати увідповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.
Про охорону дитинства
Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильстваКожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.Держава здійснює захист дитини від:усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.Розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, домашнє насильство та інші прояви жорстокого поводження з дитиною встановлюється законодавством.Докладніше: https://kodeksy.com.ua/pro_ohoronu_ditinstva/statja-10.htm Стаття 12. Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини

Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

· Стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклуванняЗлісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.· · Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;захищати законні інтереси дітей.2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;{Абзац четвертий частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5029-VI від 03.07.2012}виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою· · · Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно.2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.{Абзац перший частини четвертої статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009}Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків

Вашу дитину можуть не перевести до гімназії чи ліцею, відповідно після закінчення початкової або середньої школи.Внутрішніми документами - Статутом, Правилами поведінки, трудового розпорядку, тощо можуть бути передбачені додаткові підстави. Це незаконно, але можливо. У цьому випадку доведеться відстоювати свої права у суді.Якщо ж Ваша дитина усіх дістала, за неуспішність чи негативну поведінку можуть повідомити органи опіки та піклування або ювенальну поліцію (дитяча кімната), що Ви неналежним чином виконуєте батьківські обов’язки і Вас можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов’язки. Таких 2-3 протоколи і починається процедура позбавлення батьківських прав. А тут – поле непахане. Європейський суд з прав людини визнає неналежним будь який чих в сторону дитини.Якщо Ваша дитина веде себе не зовсім адекватно про це можуть повідомити ІРЦ – Інклюзивно-реабілітаційний центр для проведення корекції поведінки. Якщо ж їм не вдастся цього зробити, можуть подати рекомендацію про іншу форму навчання. На даний час у місті Києві, з простроченням на рік таких центрів ще не створено.

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством.Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.Докладніше: https://kodeksy.com.ua/pro_ohoronu_ditinstva/statja-12.htm
І на завершення хотілося б звернути увагу батьків, які допускають невиконання своїх батьківських обов’язок – діти це найцінніше, що є у житті, тому слід більше уваги приділяти їх вихованню та повноцінному духовному розвитку



Відповідно до Наказу МОН від 16.04.2018 № 367 із закладу освіти відраховуються учні, які:1) здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту;2) зараховані до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;3) переводяться до іншого закладу освіти;4) вибувають на постійне місце проживання за межі України.І цей перелік виключний!Відрахування із зазначених підстав здійснюється шляхом видання відповідного наказу керівником закладу освіти.Але є кілька але.Добре це чи погано, на даний час законодавство не дозволяє впряму вигнати дитину зі школи. Але це не означає, що школа позбавлена інших важелів впливу.Згідно п.77 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, за невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх обов'язків, порушення статуту, правил внутрішнього розпорядку на них можуть накладатися стягнення відповідно до Закону. У випадку порушення норм і правил поведінки, псування шкільного майна, навчального обладнання, не виконання внутрішнього розпорядку школи до учнів можуть застосовуватися такі міри дисциплінарного покарання:· зауваження вчителя;· зауваження чи догана директора школи;· догана директора школи у присутності всіх учнів;· направлення подання щодо порушника до відділу кримінальної міліції у справах дітей для вирішення питання про притягнення батьків (осіб, що їх замінюють) до адміністративної відповідальності та взяття на профілактичний облік у встановленому законодавством порядку.Учні, які порушили адміністративне право або вчинили злочин, за поданням правових органів ставляться на облік, як правопорушники.У разі скоєння учнем злочину, що тягне за собою кримінальну відповідальність і засудженими до позбавлення волі, за рішенням педагогічної ради та наказу директора школи такий учень виключається із загальноосвітнього навчального закладу. Відповідно до Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 01.03.2002 року № 154/55 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.03.2002 року №281/6569 такі учні продовжують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи.Згідно п.18 Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженої Постановою КМУ від 12.04.2000 №646, у разі відсутності учня понад 10 днів, а також неможливості продовження ним навчання у загальноосвітньому навчальному закладі складає відповідний акт та надсилає його до управління освіти, який у свою чергу повідомляє про це службу у справах дітей.

Коментарi