«Пісня лине солов’їна».

2021-05-27

27 травня проведене свято української народної пісні «Пісня лине солов’їна».

Співали діти 1-9 класів, вчителі, тому що українська пісня – це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік.

Тож заспіваймо разом,

Заспіваймо щиро,

Щоб у нашій хаті

Було щастя з миром!

У виконанні першокласників звучала українська народна пісня «По дорозі жук». Ансамбль хлопців 5-6 класів «Гетьман» виконав такі пісні «Розпрягайте хлопці коней», «Як ішов я з Дебречина додому», а дівчата 6-7 класів заспівали – «Цвіте терен, цвіте терен» та «Не тьохкай так рано, соловейко…». Учні 7,9 класів співали про козаків – «Їхали козаки із Дону додому» та пісню «Мав я раз дівчиноньку чепурненьку». Звучала і жартівлива пісня у виконанні семикласників Чиж Дарини та Оніщука Михайла «Ой ти, гарний Семене». Дуже гарно співали дівчатка 3-4 класів пісні «Ой дівчина по гриби ходила» та «Ой чорна, я си чорна».

Організувала і провела свято вчителька зарубіжної літератури Ляхович Ірина Федорівна. Ведучі Лапінська Вікторія та Щербак Назар озвучили про виникнення української пісні, про заборону Сталіна співати кобзарям і їх знищення після з’їзду у Харкові, переказ про те, чому наша пісня солов’їна.

Ми з вами живемо в ХХІ столітті. Пройшли віки, змінилися епохи, люди, події. Але народна пісня завжди залишиться з нами. Нехай пророчими стануть слова великого кобзар, Т.Г. Шевченка

Наша дума, наша пісня

Не вмре не загине,

Он де люди наша слава,

Слава України!